Парадайз
erorka
Живий сад, в якого повно справ Зліва небосхил в океан - водоспад "Це Емпірей" - сказав мені Сократ А я й не вірив що потрапив в рай Чому день? Навіть коли вечір день! Тут систематично грає один патерн Шаблон ідей, а по центрі карти вежа Вона вилікувала хронічний нежить Хронічний нежить всіх переживань Затонув в воді суцільного океану Я не зрозумів, не зрозумів що і як Це схоже на гротеск простого саду Можливо філософ з мене нікудишній Та стільки думок налягає у цій тиші Хто я? Що я? Куди я йду по світу? Дзюрчання води не дає в часі тліти Я звичайно не поет - любитель слова Але як вдома, тут віє приємна свобода Що дає насолоду писати про воду, і І той сад що будує Розу вітрів
2022-11-01 13:12:59
11
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
erorka
@Domina Mortem Це був мій експеримент, я старався хаотично римувати, але щоб це й звучало. Дякую за оцінку
Відповісти
2022-11-01 20:12:41
1
Domina Mortem
@erorka як людина, що років тисячу не експериментувала, знімаю шляпу))
Відповісти
2022-11-01 20:34:17
1
erorka
@Domina Mortem Я сам не часто йду у різнобічні шляхи, але іноді творчість починає здаватися буденною, і щоб не втратити кайф від неї та не зробити її сірою в своїх очах, створюються такі експерименти)
Відповісти
2022-11-01 20:58:37
1
Інші вірші поета
Ілюзія життя Фенікс (Рефлексія ІІ) Memento Mori Cogito ergo sum
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6432
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
42
7
2752