Парадайз

erorka

Живий сад, в якого повно справ Зліва небосхил в океан - водоспад "Це Емпірей" - сказав мені Сократ А я й не вірив що потрапив в рай Чому день? Навіть коли вечір день! Тут систематично грає один патерн Шаблон ідей, а по центрі карти вежа Вона вилікувала хронічний нежить Хронічний нежить всіх переживань Затонув в воді суцільного океану Я не зрозумів, не зрозумів що і як Це схоже на гротеск простого саду Можливо філософ з мене нікудишній Та стільки думок налягає у цій тиші Хто я? Що я? Куди я йду по світу? Дзюрчання води не дає в часі тліти Я звичайно не поет - любитель слова Але як вдома, тут віє приємна свобода Що дає насолоду писати про воду, і І той сад що будує Розу вітрів

2022-11-01 13:12:59

11

7

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (7)

erorka

@Domina Mortem Це був мій експеримент, я старався хаотично римувати, але щоб це й звучало. Дякую за оцінку

Відповісти

2022-11-01 20:12:41

1

Domina Mortem

@erorka як людина, що років тисячу не експериментувала, знімаю шляпу))

Відповісти

2022-11-01 20:34:17

1

erorka

@Domina Mortem Я сам не часто йду у різнобічні шляхи, але іноді творчість починає здаватися буденною, і щоб не втратити кайф від неї та не зробити її сірою в своїх очах, створюються такі експерименти)

Відповісти

2022-11-01 20:58:37

1

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

4762

Чуточку внимательней

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !

40

8

2715