Excuse me a dose of pain
erorka
Я лютую у сні, хоча це сон наяву Любиш вогнем провокувати моє виття? Твої слова - суцільна вода, яку я уявив І тепер цей соціум топить мрію мою Та доки я ще не втопився разом із мрією Пливти вище стараюсь у разюче буття Віра у завтра - це віри у краще втілення Це вибір для певного етапу мого життя До речі, пізнавати себе, допомагає лише Саморуйнування в духовному плані Дійсно, все ж прикро розуміти те, що Розібравши себе - ти чистиш рани Що правда, повернути потрібно все Дар від природи або просто везіння Якщо вийде з першого разу розставити Щастя від пішого горя з нотами саспенсу
2022-10-07 18:31:55
17
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
erorka
Конкретно ці слова, про те, наскільки думки, голоси суспільства не потрібні, і якщо занадто впустити в себе це, то воно може погубити тебе
Відповісти
2022-10-07 18:43:57
2
Н Ф
Живі,голі емоції...здається,їх можна торкнутися пальцями та вколотися. Захоплює те,що попри всі закиди долі головний герой і не думає ламатися,не падає навколішки,а протистоїть усім випробуванням.Це говорить про велику силу духу.
Відповісти
2022-11-01 13:40:37
1
erorka
@Н Ф Дякую за приємні слова
Відповісти
2022-11-01 17:18:37
1
Інші вірші поета
Mon coeur est Paris Квітка Мрії Чуже небо Memento Mori
Інші поети
Life_is_beautiful
@Life_is_beautiful
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2710
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4169