Пил листопада
Білий пух опустився з небес,
"Мана! Мана!", — кричить хтось з бурлак.
Мабуть він лиш звичайний дурак,
Якщо плутає сніг із міфічним,
Що до реальності просто дотичне,
Наче коло до лінії стресу,
Що несе срібну чашу Гермесу...
Ота мана, що виром кружляє,
Наче мухи над плодом гнилим,
Який манить незграбне гидким,
Як лушпиння зерна кукурудзи,
Що було я колись то наплутав,
І подумав зима увірвалась.
Та ба ні, не лушпиння, а сніг,
Що летів у вогні від гармати,
Як поринули в край наш солдати,
І хотіли нас всіх завалить, захопить.
І Рабами жадали зробить....
...Та не вийшло, бо зоряний пил,
Їм насипав високих могил...
2022-11-17 21:06:40
3
2