Громовиця
Пріло дуже, запах цвілі, Старість, млявість, чорна чернь. Страшно грається, сміється, Веселиться зла мігрень.. Гримотить жага злочасна, Бахка гучно мов гармата, Наче й хочеться і ката, Але ж з ним прийдеться жить. Вечір, хмари затягнуло, Дощ не йде, лише гримить, Блискава сіяє дуже. Зверху прапор майорить, Рветься вітром, б'ється вітром, ЗвідотУди і туди, Падає, встає "О Гідро, Припини знущання ці, Вмри, не мучся, не плоди ти Голови свої лихі, Краще смерть ніж то терпіти, Краще смерть мені й тобі". Пріло, мокро, запах цвілі, Грім гримить, а дощ не йде. Чи вже все, чи ще щось буде, Чи по новій загуде?
2023-07-13 21:18:51
6
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9075
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2007