Колекціонер реакцій

Антон Шаталов

Він — колекціонер реакцій. Як хтось це почує, його то дивує, Невинне хобі чоловіка, Що пильнує, наче шуліка. "Та краще б купив дурний собі акцій" Так бачиш, він — колекціонер реакцій. Так-так, надзвичайно цікавий. Коли атакує, коли він міркує, Як здобич ховає в кишені, Стрілявши, немов по мішені. Бабах, і у серце улучив лукавий, Ну дійсно, збирач цей доволі цікавий. Хтось плаче в архіві реакцій "Чому ображає, чому зневажає?", — Пита заблукале дитятко, Згорнувшись маленьким ягнятком. Несеться на хвилях своїх імітацій, В поживу колекціонеру реакцій.

2022-11-26 19:45:49

4

9

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (9)

Лео Лея

@Антон Шаталов Так, неприємно, коли тебе використовують лише як об'єкт для спостереження або як експеримент🫤, а не живу людину😏

Відповісти

2022-11-27 12:18:54

1

Антон Шаталов

@Лео Лея шкода, що ми усі часто таке робимо (я не виключення). Тішемося, від того, що комусь зле

Відповісти

2022-11-27 17:49:46

1

Лео Лея

@Антон Шаталов Хотіла б заперечити, але тоді покривлю душею і збрешу, а брехати страшенно не люблю) Тому так, іноді совість їсть за це. Але мою зловтішність зупиняє розуміння того, що "хто радіє чужому лиху, сам потрапить туди, ще й не тихо", і я тоді себе моральними ляпасами заганяю в "правильне" русло. Уже не зловтішаюся, але й не співчуваю...

Відповісти

2022-11-27 18:57:23

1

Схожі вірші

Всі

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

3167

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

4612