Колекціонер реакцій

Антон Шаталов

Він — колекціонер реакцій. Як хтось це почує, його то дивує, Невинне хобі чоловіка, Що пильнує, наче шуліка. "Та краще б купив дурний собі акцій" Так бачиш, він — колекціонер реакцій. Так-так, надзвичайно цікавий. Коли атакує, коли він міркує, Як здобич ховає в кишені, Стрілявши, немов по мішені. Бабах, і у серце улучив лукавий, Ну дійсно, збирач цей доволі цікавий. Хтось плаче в архіві реакцій "Чому ображає, чому зневажає?", — Пита заблукале дитятко, Згорнувшись маленьким ягнятком. Несеться на хвилях своїх імітацій, В поживу колекціонеру реакцій.

2022-11-26 19:45:49

4

9

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (9)

Лео Лея

@Антон Шаталов Так, неприємно, коли тебе використовують лише як об'єкт для спостереження або як експеримент🫤, а не живу людину😏

Відповісти

2022-11-27 12:18:54

1

Антон Шаталов

@Лео Лея шкода, що ми усі часто таке робимо (я не виключення). Тішемося, від того, що комусь зле

Відповісти

2022-11-27 17:49:46

1

Лео Лея

@Антон Шаталов Хотіла б заперечити, але тоді покривлю душею і збрешу, а брехати страшенно не люблю) Тому так, іноді совість їсть за це. Але мою зловтішність зупиняє розуміння того, що "хто радіє чужому лиху, сам потрапить туди, ще й не тихо", і я тоді себе моральними ляпасами заганяю в "правильне" русло. Уже не зловтішаюся, але й не співчуваю...

Відповісти

2022-11-27 18:57:23

1

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

2220

Don't know what to do

Nora

I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ

45

3

6209