За вікном
Сніданок з Едемом
Я сиджу за столом серед немитої посуди, Поки за вікном гуляють життєрадісні люди. Хтось просто стоїть, а хтось курить, Це їх діло, вони мене не хвилюють. Мене чекають вже другу годину, А я вийти не можу, забув половину себе на вокзалі. Де гроші міняв я, Під звуки зозулі, Страждав, ля. Самотній, покинутий, нікому не треба. Я з людини розумної перетворився в амебу. Я з дитини слухняної мріявши в небо Втратив її, як втратив батьків. Друзі, мене чекали, чи римованих слів?
2019-11-16 18:35:35
2
0
Інші вірші поета
С*чка до Варшави Дорога до крамниці під мостом Канат За Україну 20 лютого 2015 року
Інші поети
Avrora171717
@Avrora171717
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10273
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12167