Вершник війна 11 жовтня 2018 року
Привіт Україно, Вибач не писав. Багато що змінилось, Я уже не сам. Я вибрав цю дорогу Далеко не просто так. Пишу тобі, щоб довести Я справжній козак. Українець і козак Це різні речі. Я не воїн, Але ще далеко не вечір. Писав я вірші Тобі дуже давно: Війна ще не вихід, Але тобі все одно. Більше чотирьох років Керує вершник війна. Хто у цьому винен? -ти скажеш вона... Хто вона, невже Росія? А роки мина... Сміється президент у 32 зуби З броньованого вікна.
2019-03-21 19:15:49
6
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2208
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1801