Мамо, вибач за оцінки 17 грудня 2014 рік
Сніданок з Едемом
Мамо, вибач за оцінки. Мамо, вибач, я прошу! Я для тебе вірш читаю Щоб ти знала, я люблю. І хоч я не подарую Всі оцінки що ти мрієш, Я надіюсь вірш поможе Усміхнутись і зрадіти. Усміхнися, тобі личить, Ти найкраща мама свідчить Вірш мій щедрий, Вірш від серця... Він мав бути довгим, Але уроки робити потрібно, Щоб розповісти все на відмінно!
2018-10-19 11:42:48
17
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Сніданок з Едемом
@Mashka Zelenchuk Покіщо😅
Відповісти
2018-10-19 15:18:37
1
Mashka Zelenchuk
@Сніданок з Едемом старайся,щоб так було і надалі😃😉
Відповісти
2018-10-19 17:20:32
1
Сніданок з Едемом
@Mashka Zelenchuk дякую)
Відповісти
2018-10-19 17:45:09
1
Інші вірші поета
Той самий вірш, співавтором якого є моя мама Звертання до України 5 грудня 2014 року І знову я бігаю від долі Єва
Інші поети
Varisha Rehman
@varisha__rehman
GRAFO
@grafo
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2543
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1924