Роздуми
Знаєш, Ти звалився мені із небес на голову. Не чекала від тебе всієї історії. Я думала, що ти просто пограєшся мною і підеш. Але ж ні, я тебе зачепила. Так тепер мені пишеш ти вірші, Пишеш наніч як сильно кохаєш, Як жити без мене не знаєш. А я все ще сиджу в тишині. І міркую : навіщо тобі? Навіщо уся ця історія? Усі ці проблеми, Цей біль? Я ж просто бувала на волі, А ти як мисливець, повір. Я ж досі тебе не сприймаю, Я все ще кажу відійди, Але ти не хочеш, я знаю. Я чую нутром, як і ти. Але ж пам'ятай! Є кінець! І вічно з тобою не буду, Не хочу я цього бруду, Який із розлукою є.
2019-01-13 23:22:57
2
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2426
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2637