Нове кохання
Не знаю чи насправді це кохання, але щось є у ньому, якийсь запал. До мене пригортається увага, яка несе порив важких емоцій. Буває так, що сержджуся на нього, а часом хочу обійняти міцно. Немов перо, все пише доля нові історії з участю оцього, такого хлопця, що не помічала, якого навіть часом і не знала, і навіть так, звела нас доля. А зараз я спостерігаю, як розвивається сама історія, яке є ставлення, інтрига, що буде завтра й взагалі : чи буде все казково? чи як завжди, стандарт на цій Землі, усе трагічно? Загадково?
2019-01-09 23:00:07
4
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2302
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2082