Частково
Марія Папроть
Навколо світ ми бачимо частково. Людей, що ходять... Усе, що є довкола. Частково відкриваємося іншим, і розповіді наші не є повні. Й думки не ті, що вертять у голові. Частково бачимо свою історію, де тих дитячих літ не пам'ятаєм, а тільки слухаємо мамині історії, або зовсім їх не знаємо. Частоково пізнаємо ми кохання, частково відчуваємо життя, частково бачимо природу, забуваємо, яке насправді є усе... Усе Життя...
2019-01-09 21:07:07
5
0
Інші вірші поета
Роздуми Розвиток Кохання Цей вік
Інші поети
Doesnt Matter
@Doesntmatter
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12972
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12001