Кохання

Марія Папроть

І вже у кожного є вірш про це кохання. Яке уперше чи востаннє. Коли для інших граєш ту людину, яку б навіть Люцифер не покинув. А так, на самоті ти вже не той, просто, як попіл із землі - нещасний. Та з часом появляється іскра, яка міняє все нутро... Тобі вже не потрібно прикидатись, адже стаєш тим кого грав давно. Іскра приходить із людьми в життя, з коханими, єдиними... Та їх буває безліч за життя. Так хочеться, щоб вже не кожен з них, міняв у серці золотую нить.

2019-01-13 23:09:12

Інші вірші поета

Розвиток Роздуми Цей вік Частково

Інші поети

BON BON

@bon_bon_c0xu

Princess Girl

@Princess_life

Іллаір Гетт

@IllGett

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1877

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2330