Кохання
Марія Папроть
І вже у кожного є вірш про це кохання. Яке уперше чи востаннє. Коли для інших граєш ту людину, яку б навіть Люцифер не покинув. А так, на самоті ти вже не той, просто, як попіл із землі - нещасний. Та з часом появляється іскра, яка міняє все нутро... Тобі вже не потрібно прикидатись, адже стаєш тим кого грав давно. Іскра приходить із людьми в життя, з коханими, єдиними... Та їх буває безліч за життя. Так хочеться, щоб вже не кожен з них, міняв у серці золотую нить.
2019-01-13 23:09:12
3
0
Інші вірші поета
Нове кохання Розвиток Цей вік Роздуми
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2539
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1703