Цей вік
Марія Папроть
(18+)
Для мене час минав поволі... І знала я, що він не бескінечний. Усе було розмите у пам'яті дитячій, було усе таке обвите ниттю страху, страху майбутнього, чогось нового, можливо, відкриттів нових емоцій та й подій... Життя іде, нажаль вже без повторень, без цього запаху дитинства, рідних стін, без першого кохання та з часом всіх своїх років... Тому стає важливо зараз жити, отим моментом наших днів, а деколи й годин. Не знаючи, що буде завтра, потрібно бачити теперішнє весь час.
2019-01-09 19:17:28
3
0
Інші вірші поета
Частково Розвиток Роздуми Кохання
Інші поети
Eleanor Rigby
@ouvrir_son_coeur
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12407
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2475