Злопам'ятний
На кожній образі, я стаю сильнішим. Не тому, що хочу помститись, а тому, що стаю розумнішим. Для мене потім легше змиритись Зрозуміти, що прив'язуватись не варто. Не варто й думати про спокійне життя. Сприймати себе, тупим жартом, адже ми для всесвіту, просто сміття. Для чого всі ці надумані мрії? Ці безмежні пустоти, що поглинають тебе. Для свого життя ми просто повії, і тільки цей дідько в горлі шкребе. Досить, з мене цих безглуздих знущань, ви думали я на них ображаюсь? Чекаєш мою злу реакцію? Перестань. Запам'ятай, я на вершину підіймаюсь. Мені важко ображатись на тих, хто мене не розуміє. Ти не побачиш сліз витертих. Та й від злих слів, розум тільки ясніє. Складні обличчя нам не пасують, пора сказати свій тост. Жалюгідні погрози мене не хвилюють Байдужість – найкраща із моїх помст.
2020-08-09 17:24:58
4
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5040
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9193