Сигаретні обличчя
Ілля Срібний
Я задихаюсь від сигаретних облич. Очі туманні, туманний дим. Я хотів як і раніше - бачити світ. Але він не мій. Його вкрали дикі звірята, вкрали усе, що я хотів мати. Мої оченята, моє авторське право. Сигаретою стало. Вдихай. Видихай. Тобі так потрібно, щоб не зламатись, щоб бути вільним. Лети. Розлітайся. Залежний диму, поки ти не загинув. Повітря жорстоке. Його значно більше. Та й ти не маленький, давно вже ж згорів же. Наші звірята – володарі світу – тобі доможуть. А мені вже ні.
2020-10-23 17:09:37
8
0
Інші вірші поета
Калюжа Однаковий Думки Останніми помирають пісні
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2503
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4719