Сигаретні обличчя

Ілля Срібний

Я задихаюсь від сигаретних облич. Очі туманні, туманний дим. Я хотів як і раніше - бачити світ. Але він не мій. Його вкрали дикі звірята, вкрали усе, що я хотів мати. Мої оченята, моє авторське право. Сигаретою стало. Вдихай. Видихай. Тобі так потрібно, щоб не зламатись, щоб бути вільним. Лети. Розлітайся. Залежний диму, поки ти не загинув. Повітря жорстоке. Його значно більше. Та й ти не маленький, давно вже ж згорів же. Наші звірята – володарі світу – тобі доможуть. А мені вже ні.

2020-10-23 17:09:37

Інші вірші поета

Знесилений люба Гердо... Злопам'ятний Крилатий

Інші поети

oo_WoW_oo

@oo_WoW_oo

Dashasafin

@Dasasafin

LitcoG8

@litcoG8

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

2320

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

9219