Зацікавлений
Мене так цікавить, що вітер шепоче, що вода шумить між каміннями. Цікавість приховуює в собі очі дівочі, там же ховаються із стражданнями. Люди вмирають тому, що живі, ці закони природи надто криві. Та й вам вже не змінити цей світ, адже скільки батьків, стільки й сиріт. Нехай коливається щастя із сумом, та безнадійні шукають нової дози. Якось висохнуть і мої сльози, а сіль не буде пекти над шрамом.
2020-08-15 15:12:44
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Меліса
і як от можна на перший погляд звичайні слова передавати у такий калейдоскоп? дуже чутливо і є над чим задуматись.
Відповісти
2020-08-16 11:23:09
1
Ілля Срібний
@Меліса не знаю, воно саме виходить😅
Відповісти
2020-08-16 11:43:19
1
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6510
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5345