Зацікавлений
Ілля Срібний
Мене так цікавить, що вітер шепоче, що вода шумить між каміннями. Цікавість приховуює в собі очі дівочі, там же ховаються із стражданнями. Люди вмирають тому, що живі, ці закони природи надто криві. Та й вам вже не змінити цей світ, адже скільки батьків, стільки й сиріт. Нехай коливається щастя із сумом, та безнадійні шукають нової дози. Якось висохнуть і мої сльози, а сіль не буде пекти над шрамом.
2020-08-15 15:12:44
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Меліса
і як от можна на перший погляд звичайні слова передавати у такий калейдоскоп? дуже чутливо і є над чим задуматись.
Відповісти
2020-08-16 11:23:09
1
Ілля Срібний
@Меліса не знаю, воно саме виходить😅
Відповісти
2020-08-16 11:43:19
1
Інші вірші поета
Сон Однаковий Останніми помирають пісні Світлі демони
Інші поети
Janocska
@Janocska
montelude
@montelude
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3585
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10629