Книга
Ілля Срібний
Гортаючи жовті сторінки, раптом над ними замислився. По суті – це найкращі думки, того хто від них звільнився. Із дня в день, від сірої до жовтої, чорним по білому, білим по чорному. Від слова простого, до фрази крилатої, думки летять, від землі і до космосу. Агресивно боряться між собою, за право буди на першій сторінці. Радіти ними чи бути журбою, розбитись вщент - забути їх вранці. Автора не хвилює де вони будуть, вони свій сенс іншим передáли. Зрозуміють або через хвилину забудуть, це вже не важливо, якщо все розповіли.
2020-08-18 18:03:05
5
0
Інші вірші поета
Дом Мелодія Калюжа Знесилений
Інші поети
Truth13
@Truth13
Сергій
@sushko18
SH
@shyrasaur
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6238
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5271