Калюжа
Крізь мільйони мікробів квантовий світ пробиралась частинка душі. Крізь сірі пігменти води із болота мільярдів фрагментів існувала природа. Крізь силове поле дощів із магми в підземних трущобах висіли плакати. Крізь мою свідомість тертя суглобів зараження мозку жив таємний підрозділ. Крізь види плазми полум'я ентузіастів горіла так вчасно моя реальність. Крізь відьму Тулузи козла відпущення масових епідемій жила жертва тортури. Крізь силу і слабкість втрачений трафік залізних дів я-себе переміг. Крізь перламутрові грати Їжі з ілюзій зимових ранків щось в душі помирало. Крізь призму самоспалення зелених трав жив паравозик який ніхто не здолав. Крізь зупинку серця останню крапку сформованих речень жив собі я-тут.
2020-09-15 22:07:41
3
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2537
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2079