Калюжа

Ілля Срібний

Крізь мільйони мікробів квантовий світ пробиралась частинка душі. Крізь сірі пігменти води із болота мільярдів фрагментів існувала природа. Крізь силове поле дощів із магми в підземних трущобах висіли плакати. Крізь мою свідомість тертя суглобів зараження мозку жив таємний підрозділ. Крізь види плазми полум'я ентузіастів горіла так вчасно моя реальність. Крізь відьму Тулузи козла відпущення масових епідемій жила жертва тортури. Крізь силу і слабкість втрачений трафік залізних дів я-себе переміг. Крізь перламутрові грати Їжі з ілюзій зимових ранків щось в душі помирало. Крізь призму самоспалення зелених трав жив паравозик який ніхто не здолав. Крізь зупинку серця останню крапку сформованих речень жив собі я-тут.

2020-09-15 22:07:41

3

0

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

2892

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5460