Думки
Сиджу і думаю про те, де я в житті іще не був. А за вікном вже не мете, та й новий рік минув. Так сильно бачу далечінь, розмито плаваю в думках. А в душі лунає тінь, яку не втримати в руках. На сивих крилах летить ніч, і крига б'є по серцю. Хоч як лагідно мене не клич, не піддаюся веселці. Місяць світить так самотньо, а я шукаю власний сон. Овечок рахував не одну сотню, свідомість вже несе до заборон. Я й досі шукаю місце в світі, та мрії потребують старань. Та хіба мені щось світить? Коли потопаю в морі питань. Можливо я сильний не тут? Моя станція знову пустіє. Та хто зверне увагу на маршрут? Коли серце живе і не мріє.
2020-08-09 17:44:46
5
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1383
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1682