ми з вами приречені..
я так захоплююсь вами, мені бракне слів,
тож, давайте заховаємось посеред снів?
прокинувшись, повернемось до наших садів,
і я прокладу дорогу до серця шляхом помади слідів..
холодна пора, проте з вами тепло,
дні без вас, здається, схожі на.. пекло?
даруйте, від вас в серці терпко,
продовжуйте грати, моя мила скрипко..
це так дивно, ми з вами приречені,
мої питання, мабуть недоречні,
ми з вами все ж дуже ліричні,
сліди ваших губ, такі романтичні..
написано разом, це так інтимно,
я так хочу до вас, дуже нестримно,
ми два інструменти, це наша симфонія,
усміхніться для мене, це наша гармонія.
07.01.2024
0
0