...
Шукаю вихід у безвиході, коли вхідні на "тихо" і Вихідні проводиш ти худі. Коли однакові на лихо дні, Коли ти в худі, а на ній лиш бігуді. Коли усі нудні, гості стервозні, І відчуття пізньої осені, Кричати може досить - ні, Він не запросить, та я навіть не зібрався взути кроси, ні. В думках знов розбаланс з химерних поз скинув баласт. В потертих, у верхньому залазь мене не парить це якраз, Мене не вдарить цей нюанс, що я неправий. Своєю правдою дубась - мені це мозок вже не вправить. Наносив травми мені твій нрав правильний Час крали правила, я клав на них Страждав від справ праведних, став праведним? Бабла не заробляв тим що писав їм мемуари з рим. Та чорт із ним, з цим нічого вже не зроблю. Цим паром з вуст лиш з рота дим, виходить себе гроблю. Сам себе топлю? Що за садомазо? Я випив Cold Flu - не мої соплі вже розмазуй. Збився відразу, в лати влазив, втрати враз злив. Вже не добрати фрази без образи. В мене відраза бути безвідказним, З цим не воскресну до небес, здохну як пес від сказу Я весь від спазму постать власну корчив Бо не повірив в казку - значить кризис творчий. Сам собі вирив пастку - так це ризик хоч вий, Приміряв маску тому обличчя вираз вовчий...
2021-05-26 07:08:45
0
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4833
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1561