.,.
Це наче щось мати і втратити Я обіцяв собі що я буду тримати та зміг втрапити В клітку з приматами з погнутими гратами Які не порівняти я внятно кажу матами Із кожним святом ложу на клятву Так кожен може по своїх цінностях гуляти Ось так то малята прийшлося нерви оголяти З цього взяти манеру всього дозволяти Та перестань волати що настільки зла ти Повали вола та не вели зняти халати Зайва хвала та бо я давно вже в латах Бо не тримають зла ті що сидять в палатах Знов по мозгах калатай і від цих балад Хочеться рвати не до добра то Help me брате хіба не варто Плювати на навар той і знов повернутися на варту Вернись хоча би сном нехай міцним і й коротким Вернись хоча би словом ні не гірким солодким Лишись хоча би вітром нехай лиш ледь відчутним Хоча б спалахом світла навіки незабутнім
2021-10-15 17:25:49
2
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4862
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4781