Собі подібних  
Ви зліпите собі подібних коли підете Ви злі тепер, як пси все мітите Ви сліпите самі себе погаслим світлом Я не жалів тебе допоки сам не учинив так підло Я на репід знов ставлю світ так легше в слід Минулих літ як слід сховати стид Я майже встиг на тих вустах застиг навмисне Та тишина ще до тепер краєчок серця тисне А тоді слова спонтанно лилися фонтаном Я їх на вус мотав кружляв у танго Разом із сленгом я був зеленим Так впевнено і наполегливо із світлом денним З нічними вогниками і напів обпавшим кленом Прискорював я швидкість крові у венах Я переконував себе що все не просто так Я денсав змінюючи кроси і на пляжі босим в такт Жив нестандартно й вперто не для понту Не варто було ті конверти дерти і у вогонь ту Правду, тому і на десерт ту зраду Така вже карма скільки людей й все марно Так мало було мені потрібно для днів плідних Та як піду чомусь не зліплю я собі подібних.  
2021-08-24 19:08:20
3
0
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1561
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1385