...
(18+)
І далі все тримається на чесному слові І утече знову злодій, хоч причетний до змови злої. І щоб я не коїв моє плече тягне вдвоє ніж твоє Хоч час тече ми в застої і хочем ще хоч не встоїм А в застольї віддам честь тим хто нас доїть Бо він десь на престолі а ми в атстої атстої Так напостой тягнем по сто і Зранку виєм-стогнем бо стали з ноги не з тої Це не 'княгинен' нас споює, ніхто не винен з героїв Від половини вини не загинуть ті двоє Я знов заглиблююсь в спорі, чи доснаги вам лавсторі Що гине і вскорі відправить всіх в крематорій Цих алегорій мільйони, сотні риприз Сьогодні у безсонні з ними в унісоні завис Змінюю справ значення - міняється суть Тепер я клав на наше блядь побачення - вони вже ссуть Чи донесуть оті слова до твого мозку хоча б лоскіт Коли не просто в доску а у доску рівну й плоску Я свою плоть-стру, щоб ти відчув тепло-струн Як запекло-спру все на електро-струм І ту іскру я пронесу як пулю у віску Із всіх паскуд зніму луску як єнот-полоскун Може фрістайлу по разку я бачу ігру скул Для мене це є справжній андерграунд і олдскул.
2021-07-27 19:37:35
1
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3959
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1760