За сараєм...

Andrii Grek

Я був неправий тисячу разів і сотні помилявся Елементарних вже не виучу азів, даремно клявся Я не отримав від життя призів, хоч їх кради Бо мозок аж присів від обіцянок, що беру в кредит На гру ходив, що називаю просто – стан душі Освіченим не став, просто листав вірші Посвідчення дістав – сховав свідомо, щоб не бути іншим Тепер відомо через що, та не судомить більше Не згадую я про колишніх, не мрію про майбутніх Це лишнє, є стан присутній – жити по суті Біди не пасуть тих хто навік заснуть встиг Сам собі кажу «ти слів ніколи не забуть тих» Стій до кінця, навіть коли не знаєш що в кінці чекає Лиш не втрачай свого лиця, спутавши пекло з раєм Про все дізнаюсь лиш в процесі, коли догораю Душа уже не в стресі, а хрест хай буде за сараєм

2021-08-27 11:33:09

2

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Вікторія Прохоренко

Спробуйте себе в журналі дебют

Відповісти

2021-08-27 14:14:29

Подобається

Andrii Grek

@Вікторія Прохоренко Дуже приємно. Спасибі. А шо за журнал не чув

Відповісти

2021-08-27 19:45:23

Подобається

Вікторія Прохоренко

@Andrii Grek літературний

Відповісти

2021-08-27 20:51:28

1

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2312

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15

16655