Бабло

Andrii Grek

Я не заробляю бакси на класні кроси Які там аермакси чи аерфорси Думав підкачати торс та схуд до костів Зате є плюс одяг висить як в дев'яності І дальше усе дуже просто бабки рулять світом За ними лиш біжу я слідом То знову плачу зряче або ржу я сліпо Досягну цю межу я літом??!!Швидше з орбіти зійде юпітер Бо без бабла в кишені вітер Ніхто не буде це терпіти й просто піде Ти жалюгідний бідний просто підер Маловирогідно що хтось вкурить суть цих літер Любиш коли у вуха тобі ссуть, хоч витер б Тут правда по ціні купюр і це не сюр без тирт Бабло проб'є твій мур, посадить босим на бордюр без стиду

31.12.2022

Інші вірші поета

За сараєм... ... Не на стільки але все ж таки ...real

Інші поети

Любомир Крупка

@LuboMir94

bas_mala

@bas_mala

joly

@joly

Схожі вірші

Всі

Unbreakable heart

B I

Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart

14280

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4851