Я з тобою давно зустрічаю...
Я з тобою давно зустрічаюсь, Десь вже місяці два, або три. Першим бачу тебе на світанку, І проводимо всі вечори. Я тобі свої вірші читаю, Ти за це знов цілуєш мене. Ти говориш мені про кохання, Наче це щось одвічне, живе. Наче цього ми завжди чекали, Тільки в цьому ми бачимо сенс. Я заварюю чай, ти зітхаєш, Що на жаль вже закінчився мед. Нам так добре, шалено, пекельно, Наче сотні ми разом вже днів. Тільки маю одну я проблему, Що це все лиш в моїй голові.
2024-03-24 11:43:18
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Не вистачить паперу для всіх історій, які проживаються в наших головах... А бувають доволі цікаві) Хороший вірш
Відповісти
2024-03-26 10:44:45
1
Вікторія Тодавчич
@Лео Лея дуже дякую! Рада, що вам сподобалось ❤
Відповісти
2024-03-26 11:13:32
1
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1690
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1828