Я не кохала...
Вікторія Тодавчич
Я не кохала, хоч старалась Я не жила хоча хотіла. Тебе забути намагалась, А в небі зірка мерехтіла. Я не шукала твої очі , І не приходив ти у сні. Не прокидалась я щоночі, І знов не вірила брехні. Не було сліз, не було плачу Забудем все, що в нас було. Я все забула, вже тим паче На небі "сонце загуло". І через те, що я кохала Мене покинув знову ти. Якщо, напевно, про це б знала Я не погодилась би йти...
2020-01-22 14:21:53
41
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Евгения Владимирова
Очень певуче . Хорошо !
Відповісти
2020-01-22 14:25:59
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Евгения Владимирова спасибо ❤
Відповісти
2020-01-22 14:27:54
Подобається
Вікторія Тодавчич
да вы правы ☺
Відповісти
2020-01-22 17:01:11
Подобається
Інші вірші поета
Блудний син Час Ти є в рядках... Я повернусь...
Інші поети
K N
@Nata_Kuchera
Orchid 99
@Orchid99
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3749
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2386