Ти скажи
Моє серце тоді зупинилось Кров застигла у жилах моїх. Ти скажи, як я тут опинилась, Де не бачу я очі чужі? Лиш один твій портрет, твоя правда Твої мрії, думки і твій сміх. Ти радієш? І я бачу радість, Ти сумуєш? І сумно мені. Ти скажи, як твій погляд небесний Моїм сонцем і місяцем став? Переміг ти, забрав моє серце Перше місце, де твій п'єдестал? Скільки б слів я тобі написала Зрозуміти не зможу одне – Так чому в жилах кров застигає, Коли бачу, юначе, тебе?
2021-05-13 14:14:57
44
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Вікторія Тодавчич
дякую ❤
Відповісти
2021-05-13 15:02:41
Подобається
Вікторія Тодавчич
привет, спасибо большое ❤
Відповісти
2021-05-14 15:01:37
Подобається
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4254
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2673