Справжня радість
Я бачу в цьому світі сотні радостей, Сім'ю, любов, навчання та красу. Та все ж таки, від серця я зізнаюся, Одна лише є радість, то – Ісус. Хоч кожен день свої несе приємності, Ніщо не в змозі замінити те, Що відчуваю від хвали сердечної, Коли до Бога знов душа іде. Коли молитва з вірою, як пташечка Злітає в небо, маючи мету – Сказати Богу щире, чисте – дякую За все що маю, і за що люблю. Хай сотні тисяч радостей зустрінуться, Та тільки є одна така, жива – Коли Господь з тобою. Ось, що істинно Для серця краще ніж усі дива.
2022-11-24 08:24:48
6
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Airad
Дуже гарно 😊
Відповісти
2022-11-25 06:26:18
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Airad дякую ❤
Відповісти
2022-11-25 22:11:35
1
Вікторія Тодавчич
Відповісти
2022-11-25 22:11:41
1
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2151
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4782