Моє кохання
Вікторія Тодавчич
Моє кохання не живе в віршах, Воно мов птах спiває та лiтає Про нього не напишуть у книжках I моє сердце гаряче палає. I його погляд... Наче сенс життя Вiн неймовiрний , нiби-то це казка Знов з ним я потрапляю в забуття I поглядом менi дарує ласку. Коли вiн поруч сонечко смiється Коли вiн поруч квiтне вся земля Коли вiн поруч все менi вдається I разом з ним розквiтаю я.
2019-08-26 13:06:54
25
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Last_samurai
Дякую за мелодичний вірш на рідній мові, Віко! І окремо - за анімешний арт
Відповісти
2019-08-26 13:08:50
1
Вікторія Тодавчич
@Last_samurai Дякую, я рада що вам сподобалось. ❤🖤♥😜
Відповісти
2019-08-26 13:09:43
1
Вікторія Тодавчич
@SWEET PEACH Дякую ♥
Відповісти
2019-08-30 09:44:10
Подобається
Інші вірші поета
Я радий, що тебе знайшов... Дуель Бумеранг Я б так хотів...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10262
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4814