Вголос собі
Ріна
Металічним стержнем в тілі гордість. Всі удари життя наче щит прикриє усмішка й впертість. Совість змовчить! Головне усміхатись, навіть коли у серці дощить! Особливо коли дощить! Натовп буде ганити, лаяти, боляче бити... Ти - караван. В рукаві свого життя туз приховай аби потім кепкувато побити. В кінці сцени всіх завернуть в саван. Вічно нікому не жити, навіть пам'яті і словам. Закрий серце - це не бордель, гроші ніхто все одно не залише. Твоя біда - тільки твоє лихо і твій тягар. У душі кладовище і блискавка креше А проте, поруч кілька людей, з якими серце досі дише. Бережи їх, вони - найбагатший у світі дар.
2019-11-25 22:58:33
3
0
Інші вірші поета
Темрява Чужа Зміна Прощальне
Інші поети
Arif Babatinca
@arif_babatinca
UNICORN
@oshold
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1504
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3920