У часі "і"...
Ріна
Ці дати, дати, перехрестя днів, тонка межа між вічним і буденним. Нехай в житті не все, як ти хотів, а головне - лишатися смиренним. Шукати в натовпі своїх, щоб на віки; губити в часі зайвих і байдужих. Увагу не звертати на роки і синь небес побачити в калюжах... Не розгубити з серця доброту, не скреслити усмішку, уміти стримати емоцію і злу насмішку... Подати руку ворогу в біді - святі не завжди ходять по воді. І не шукати щастя, і не втрачати віру - твоє тебе завжди знайде! Нема рецепта внутрішнього миру, є тільки шлях і зірка, що веде.
2021-03-18 21:39:15
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Саша, он же Шурик, он же Добрый пёс
красиво...
Відповісти
2021-03-19 07:04:36
1
Ріна
@Саша, он же Шурик, он же Добрый пёс 😌
Відповісти
2021-07-19 07:18:20
Подобається
Інші вірші поета
Наше Погляд Місто пам'ятає Моя Варшава 2018-го
Інші поети
Kathleen Meyer
@kathleen265
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8243
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12361