Надія
Ріна
Знаєш, від надії втрачають глузд. Сон та спокій. Розчиняються в сірості марних годин, виживають справами, димом, що наче наркотик. Солодом інших рук і холодом зайвих обійм. Знаєш, з розуму зводять думки і чудацькі плани, Сценарії "завтра", замки в рожевих тонах. Коли із спогадів та розмов складаєш деталі, реальність яких - розвіяний вітром прах. Знаєш, надія - найбільше зло Я б першу її відпустила із скриньки Пандори. Та кожного разу, коли відчуваю твоє тепло, Вона звучить у грудях дивним весняним мінором.
2021-06-24 07:02:22
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ріна
надія також різна буває. І без надії сподіваюсь, як на мене - саможорстокість. Часто, розумієш, що жити потрібно раціонально, але ж важко не мріяти, не фантазувати і не займатись самообманом)
Відповісти
2021-07-19 07:17:48
Подобається
Інші вірші поета
В моєму місті Сонце Наше Недосказане
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4832
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3060