Я б все віддала за твій дзвінок замість будильника....
Ріна
На годиннику пів на 7 і мовчить телефон, Клятий будильник розводить стрІлками ... Мені не хватає твоїх порад і наших розмов... І спогади груди колять тупими голкАми. Мені здавалось - не зможу жити І буду щоночі вити кудись в небеса... Щось порожнє і сіре поселилось у грудях... Чи то протяг чи життєва нудьга? Знаєш, дома вишня цвіте і пахне бузком в коридорі І на стільці твоя шаль, і старий молитовник на тому ж ослоні.... Знаєш, небо таки не впало і якось життя далі іде. Тішить щастям, легким стежками....тільки ніби воно не моє. Я б віддала всі багатства лише б поміняти Клятий будильник на єдиний дзвінок. Тільки шкода, що нема адресата, Мені ж невідомий номер зірок.
2020-01-20 19:34:42
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Evening_Star
Неймовірно!👏👏🌹
Відповісти
2020-06-25 20:55:19
Подобається
Ріна
@Evening_Star дякую🙃
Відповісти
2020-06-25 21:17:17
Подобається
Інші вірші поета
Весняне Побач мене... В моєму місті Поки не пізно
Інші поети
Wificchi
@Wificchi
Dr.Theo
@Foli_officiel
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2765
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2361