Я б все віддала за твій дзвінок замість будильника....
На годиннику пів на 7 і мовчить телефон, Клятий будильник розводить стрІлками ... Мені не хватає твоїх порад і наших розмов... І спогади груди колять тупими голкАми. Мені здавалось - не зможу жити І буду щоночі вити кудись в небеса... Щось порожнє і сіре поселилось у грудях... Чи то протяг чи життєва нудьга? Знаєш, дома вишня цвіте і пахне бузком в коридорі І на стільці твоя шаль, і старий молитовник на тому ж ослоні.... Знаєш, небо таки не впало і якось життя далі іде. Тішить щастям, легким стежками....тільки ніби воно не моє. Я б віддала всі багатства лише б поміняти Клятий будильник на єдиний дзвінок. Тільки шкода, що нема адресата, Мені ж невідомий номер зірок.
2020-01-20 19:34:42
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Evening_Star
Неймовірно!👏👏🌹
Відповісти
2020-06-25 20:55:19
Подобається
Ріна
@Evening_Star дякую🙃
Відповісти
2020-06-25 21:17:17
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2927
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5785