Коли я піду
Коли я піду, не залишиться жодного сліду, жодного слова, дивного фото, чи ехо від сміху. Коли я піду, розчиняться в часі розмови, залишиться тільки осадок нашого "випадково". Коли я піду - все нарешті стане "як треба"! Не потривожу, навіть у снах не прийду до тебе . Не торкнулася серця, просто стояла напроти... Спасибі за наші моменти і твої щоденні уроки. Я піду разом із снігами, лиш залишу собі на останок: кілька рим переплетених твоїм ім'ям, пар від чашки в зимовий холодний світанок... Скриньку спогадів, крихту тепла - їх нікому й ніколи я не віддам!
2021-09-06 07:53:46
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ріна
так, поспішила і не вичитала. Дякую)
Відповісти
2021-09-06 10:46:52
Подобається
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
5714
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1793