""""
А мій погляд збожеволів давно, В ньому-лише здивування і страх. Я - не романтична дівчина з кіно, Яку головний герой читає по очах. А мої вуста усміхаються завжди, Навіть, коли душа виє вовком. Цей світ мені став таким чужим, Що серце тепер - виткане із голок!
2022-11-22 21:54:59
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Микола Мотрюк
Сумно... Як світ легко може скалічити чисту людську душу... як танк переїхати дитячу іграшку й не відчути... В обране...
Відповісти
2022-11-22 21:59:56
1
просто веселка
дякую 🧡
Відповісти
2022-11-22 22:05:09
Подобається
просто веселка
@Микола Мотрюк хороше порівняння і це справді сумно
Відповісти
2022-11-22 22:05:37
1
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2196
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4844