Крылья.
Не отрывайте мне крылья, Я вас очень сильно прошу! У вас они припадут пылью, А мне шанс на свободу дают... Прошу оставьте хоть их, Уже всё у меня отобрали! Так мало мира и любви, Ещё й крылья теперь отрезают...
2022-01-08 18:50:03
9
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
просто веселка
@Володимир Мельник та ні дякую за критику, я так теж думала, але руки "не доходили" виправити. І ваш варіант підходить, пасібки 🌼
Відповісти
2022-01-11 22:42:37
1
Анна
Атмосферний вірш, дуже сподобався🌷
Відповісти
2022-01-15 15:56:35
1
просто веселка
@Анна пасібочки💮
Відповісти
2022-01-15 16:06:10
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
127
26
4137
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3323