Герой

просто веселка

Він пав смертю героїв, Та ніхто про це не знає. Його погляд спрямований вгору, Та краси неба він не помічає. Очі його відкриті, На устах усмішка грає, Проте погляд його склянний А радість лише лякає. Шкіра його бліда мов сніг І біля серця мак червоний- Цей прекрасний вид Псують лише плями крові. Він загинув як людина, Яка просто хоче жити! В очі ворогу він дивився сміливо, Та кулю цим не спинити! Цей солдат загинув Смертю хоробрих героїв В небо ангелом полинув- Швидко. Із усмішкою болю...

2021-08-21 21:46:40

Інші вірші поета

Такий важливий спокій. Раб системи... Небеса. Ангели

Інші поети

Enki En

@EnkiEn

Наян Коваль

@nayan_koval

anyhachik

@anyhachik

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

5662

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11501