Такий важливий спокій.
просто веселка
Я розправлю свої крила, І заховаюсь в полях. Тут так гарно, мирно й тихо, Немов я на небесах. Тут метелики літають, Чути пташки спів. Кудись проблеми всі зникають, От би кожен сюди прилетів!
2022-01-15 10:31:35
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
просто веселка
@Анна максимально величезне пасібки 💫🌼💫
Відповісти
2022-01-15 15:54:21
1
Володимир Мельник
Такий милий віршик🤗. Дістаю із шафи крила, Політаю в небесах. Чув, що десь Просто Людина, Заховалася в полях.😁
Відповісти
2022-01-15 21:44:17
1
просто веселка
@Володимир Мельник максимально пасібочки, так приємно ✨☺️🌟
Відповісти
2022-01-15 23:27:22
1
Інші вірші поета
Я все ще думаю про тебе... ... ... ...
Інші поети
Broken Heart
@shippaishita_jisatsu
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11987
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4687