Потеряное солнце
Валерия
И свой источник потеряв, Увидишь новый лучик света. Свободу темноты заняв, Даст нам на миг упавшая комета. Мы понимаем лишь однажды, Что правды нет ни в чем ином. Она не будет звучать дважды И не сгниёт под чердаком Тебе рассвет - мне капли яда. Отравой буду я сама. Не бойся осуждающего взгляда, Пора и мне сойти с ума...
2024-04-04 10:44:17
3
0
Інші вірші поета
Момент догорающей вечности Любовь без границ! Гордость Мысли вслух
Інші поети
Momen ali
@momen_ali
D. K.V.
@d_kv
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1385
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4091