Не бути
Апостеріорі стільки чекати відповіді - марно. Апостеріорі, я просто знову б'ю супер потужну дамбу. Апостеріорі, я намагаюсь бути потрібним Забуваючи, що це часто не є валідним. Я сміюся, я кажу на добраніч, кажу ранок. Не буває для мене ранок добрий, без тебе. І крізь сотні миль, і сотні ночей, настає світанок І зустрічає холодного, пустого мене. Апріорі це все приречено на провал. Апріорі, я лиш примхлива дитина, Якій подумалось: ось він, мій час настав. Але не в потрібний день, наче сороковина. Мені так шкода, я вже все (нас) похоронив. Закопав, присипав землею й намагаюсь забути. Наше кохання не дочекалось літніх злив. Наше кохання - усе, і без нього мені не бути.
2024-10-12 18:11:49
2
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1786
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3300