Не бути
Апостеріорі стільки чекати відповіді - марно. Апостеріорі, я просто знову б'ю супер потужну дамбу. Апостеріорі, я намагаюсь бути потрібним Забуваючи, що це часто не є валідним. Я сміюся, я кажу на добраніч, кажу ранок. Не буває для мене ранок добрий, без тебе. І крізь сотні миль, і сотні ночей, настає світанок І зустрічає холодного, пустого мене. Апріорі це все приречено на провал. Апріорі, я лиш примхлива дитина, Якій подумалось: ось він, мій час настав. Але не в потрібний день, наче сороковина. Мені так шкода, я вже все (нас) похоронив. Закопав, присипав землею й намагаюсь забути. Наше кохання не дочекалось літніх злив. Наше кохання - усе, і без нього мені не бути.
2024-10-12 18:11:49
2
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6117
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5220