Не бути
Апостеріорі стільки чекати відповіді - марно. Апостеріорі, я просто знову б'ю супер потужну дамбу. Апостеріорі, я намагаюсь бути потрібним Забуваючи, що це часто не є валідним. Я сміюся, я кажу на добраніч, кажу ранок. Не буває для мене ранок добрий, без тебе. І крізь сотні миль, і сотні ночей, настає світанок І зустрічає холодного, пустого мене. Апріорі це все приречено на провал. Апріорі, я лиш примхлива дитина, Якій подумалось: ось він, мій час настав. Але не в потрібний день, наче сороковина. Мені так шкода, я вже все (нас) похоронив. Закопав, присипав землею й намагаюсь забути. Наше кохання не дочекалось літніх злив. Наше кохання - усе, і без нього мені не бути.
2024-10-12 18:11:49
2
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6589
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2546