Свята наївність

Анастасія

Чому життя таке несправедливе? Одних карає, інших зовсім ні. Чому одні живуть, вдаючи щастя, а інші геть не цінять святу мить? Не можна так, потрібно вміти чесно, прожити довгий вік і сотню літ. Не треба скаржитися мило, проблеми є у кожного, весь час!!! Потрібно жити, мріяти щасливо. Радіти кожній миті, нашого життя!!!

2019-08-02 12:32:15

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Анастасія

О, спасибо за идею!!!!!

Відповісти

2019-08-02 15:01:08

Подобається

Інші вірші поета

Час Біда... Сонечко... Душа

Інші поети

Анастасія Андрійчук

@_nastia_a

Siriin

@Siriin

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16510

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6255