Біда...
Коли мене біда спіткала сильна, Я на весь світ про неї не кричала, А подумки переживала та мовчала, Хоч обливав мене крижаний піт. Так боляче було—не передати, Та все терпіла і трималась, як могла. Хоча були такі моменти страшні, неначе душу виривали із грудей. Сили ридати, вже тоді не мала, Кричати, також не давав комок, Лиш дихати могла, Та цього мало. Потрібно було жити, як нова.
2019-07-11 11:47:50
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Анастасія
Спасибо. Приятно...
Відповісти
2019-07-11 11:54:25
Подобається
Анастасія
мг
Відповісти
2019-07-11 11:55:41
Подобається
Анастасія
что хоть кому-то, литературно вкусно
Відповісти
2019-07-11 11:57:03
Подобається
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3686
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
7196