Не та...
Анастасія
(18+)
Я вже не та, що три роки тому. Змінилась так, що аж сама дивуюсь. Причина вся— у пережитому житті. І результату вже— я не здивуюсь. А що? Я не така, як всі? Не можу бути я жорстокою? Чому повинна, я все горе берегти? Чому не можу, просто відпустити? Чому не можу, просто сумувати, ридати, аж до тошноти? Навіщо маю, я сміятись? Та ще й так щиро, наче від душі? Не зможу вже, я все тримати. Весь біль, проблеми, наче"золоті". Не бачу ж я ,у цьому щастя. Та й радості також, не віднайти. Я заридаю, сильно я заплачу. В істериці, поб'юсь я, до крові. І всі проблеми вже нарешті відпущу я, Та більше їх, ніколи не знайду.
2019-07-28 19:51:13
5
0
Інші вірші поета
Я буду такою, якою я є... Свята наївність Дотик Подруга моя найкраща
Інші поети
Zakhar
@makhnitskiy
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1721
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5623