Мовчання

Анастасія

Вже стільки клялася собі, Не треба людям довіряти... Сьогодні щиро посміхається тобі,а завтра буде каменем жбурляти. Розкриєш душу,вискажеш усе, про те, що наболіло вже, набридло, А він твій біль по світу рознесе, Ще й у кінці слова твої на нуль помножить. Не скажу людям. Досить. Буду вже мовчати. Весь біль я буду, вже сама переживати.

2019-07-03 11:35:37

Інші вірші поета

Душевний сніг Я буду такою, якою я є... Дотик Ти так прекрасна, наче та весна...

Інші поети

Семіраміс

@stets

Prosvet

@Prosvet

Роман Тихий

@volodimir_romanenko

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

12979

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16383