Я буду такою, якою я є...
Анастасія
Я буду такою, якою я є. Ніжною, доброю, злою, слабкою. Ніхто ж не відчує, всього мого болю, який я так довго терплю. Не дам вже нікому, ламати життя. Коханням не буду ніколи. І вже буду жити сама, одна. В сильному горі та болі. Нікому я вже, не дозволю піти. Піти і залишити слід, у своєму житті.
2019-07-20 06:41:13
7
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Серафім
@Анастасія Люблю💋😘💜
Відповісти
2019-07-20 06:42:52
Подобається
Анастасія
@Серафім 😘😘😘😘😘😘😘😘😘😘😘😘😘😘😘😘
Відповісти
2019-07-20 06:52:55
Подобається
Анастасія
спасибо
Відповісти
2019-07-22 06:06:15
Подобається
Інші вірші поета
Душевний сніг Подруга моя найкраща Сонечко... Біда...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3616
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6177