Я буду такою, якою я є...
Анастасія
Я буду такою, якою я є. Ніжною, доброю, злою, слабкою. Ніхто ж не відчує, всього мого болю, який я так довго терплю. Не дам вже нікому, ламати життя. Коханням не буду ніколи. І вже буду жити сама, одна. В сильному горі та болі. Нікому я вже, не дозволю піти. Піти і залишити слід, у своєму житті.
2019-07-20 06:41:13
7
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Серафім
@Анастасія Люблю💋😘💜
Відповісти
2019-07-20 06:42:52
Подобається
Анастасія
@Серафім 😘😘😘😘😘😘😘😘😘😘😘😘😘😘😘😘
Відповісти
2019-07-20 06:52:55
Подобається
Анастасія
спасибо
Відповісти
2019-07-22 06:06:15
Подобається
Інші вірші поета
Свята наївність Біда... Душа Душевний сніг
Інші поети
Надин
@mindmap
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1373
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8977