DEAD LVVK
I HAVE GOT ENOUGH, IN MY VEINS THERE'S SOME KIND OF POISON, ONE BULLET IN THE GLOCK, THE QUESTION IS, WHOSE HEAD IS IT TO SHOOT, I HAVE SO MUCH ROT BUT I CAN'T FIND ITS ROOT, WHEN I SAW MY OWN REFLECTION IT MADE ME PUKE, I HAVEN'T SLEPT FOR DAYS, IN THE MIRROR I SEE A DEAD LOOK I can't imagine what might just change this, I've already broken right through the bottom, In my mind the war stopped and the rage quit, My heart has been frozen, my soul is hollow, Locked in my room I'm losing myself, Thinkin' 'bout the doom and rottin' in a shell, I tryna stay, dude, but it seems I fell, I don't even have the strength to pretend that everything's well, Ah, I tried to shed some blood and drain all evil from my veins, But I ended up in my own pool of blood aftér I faint, I'm drowning in my questions but still tell me why I can't Start a new life and get rid of the pain
2021-05-06 12:50:47
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
JENOVA JACKSON CHASE
🙃🙃🙃🙃🙃.
Відповісти
2021-05-07 14:36:50
1
CVLD BLVVDED
Відповісти
2021-05-07 14:39:04
1
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5324
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11837