28.08.2021
Сьогодні тут ми вже востаннє, Вже досить марних сподівань. Душі ледь чутне скрізь волання Без відповідей сто питань. Яку дорогу не обрали? Коли пішло усе не так? Та чи було у нас бажання Себе всіх вивернуть навзнак? По-іншому не може бути, Так хтось нас вищий указав, Чому ж не можна повернути Хоч мить, яку він нам віддав? Та чи і є що повернути? Чи це ілюзія, обман? Цього ніколи не забути. Оце і є для мене план? Повсюди бачити минуле, Ховати душу знов і знов. Зсилатися на температуру І закривати цю любов.
2021-08-28 20:44:19
3
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8987
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2682