Що скажеш ти?

Your_Loneliness

Я не бачу сенсу буття. Можна я позбавлю себе життя? Скажеш, це недоречно? Я згодна, безперечно. Я не хочу так жити, ні, не жити — існувати Навіть собі брехати, брехати, брехати. Може, я б змогла покохати? Та чи хочу любов відчувати? Питання, питання, питання... Ти чуєш, чуєш мої благання? Знаю, не чуєш, не розумієш, Без правил чітких жити не смієш, Дедалі звужуєш для себе рамки. Поглянь, від моїх рам тільки уламки. Я знищила їх, спалила дотла. Я змогла, я змогла. Що скажеш ти, Коли дізнаєшся, що я схотіла піти. Осудиш? Зненавидиш? Зрозумієш? Скажеш, що нічого вже не вдієш? Я пішла проти всього і всіх, Я чула за спиною зневажливий сміх. Я жила так, як я хотіла. Я пішла, бо по-іншому не вміла.

2017-12-12 18:32:06

8

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Юлия Р

Ваші вірші неймовірні.

Відповісти

2017-12-15 04:18:40

Подобається

Your_Loneliness

вирішила написати про залежність людей від інших

Відповісти

2017-12-15 05:28:47

Подобається

Your_Loneliness

@Юлия Р дякую, мені дуже приємно це чути

Відповісти

2017-12-15 05:30:15

Подобається

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

6514

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

6023